Гравюра «Поспіх на Шабат» На гравюрі зображено віз, запряжений конем, в якому їде велика група людей, чоловіків, жінок, і дітей, один з чоловіків з дитиною на плечах крокує поряд з возом. Чоловіки мають на головах традиційні хасидські шапки-штраймли. Зображення має підкреслено карикатурний характер. Під малюнком підпис польською «Pospiech na Szabas», в правому нижньому куті листа напис «Wien b. Ant. Paterno», в верхньому нижньому куті «№ 298».
Картина «Євреї в синагозі» (“Zydzi w boznicy”). На картині зображено єврейських чоловіків в традиційному одязі і ритуальних накидках-талітах (талесах) в інтер’єрі синагоги. Гілки пальми та плід етрог в їх руках, а також срібна скринька для етрога на першому плані говорять про те, що дія відбувається під час свята Суккот.
Екслібрис Генріха Барда До картонного паспарту вклеєно лист з зображенням інтер’єра синагоги «Золота Роза» («Турей Загав») у Львові (вид на Арон-Гакодеш). В нижній частині малюнка на окремому полі польською мовою підпис «Екслібрис Генріка Барда»та те саме на івриті, вище і лівіше, в самому зображенні підпис автора “Lilien”.
Екслібрис Максиміліана Гольдштайна На прямокутному чорно-білому відбитку зображено двох чоловіків в середньовічному єврейському костюмі в інтер’єрі кімнати, в лівому верхньому куті зображення львівського герба, справа за їх стінами на стіні табличка з написом на івриті «З книжок Максиміліана Гольдштейна зі Львова, з родини автора «Турей Загав». Внизу напис польською «Зі збірки Максиміліана Гольдштайна».

Твори мистецтва

Оскільки зразки прикладного єврейського мистецтва, пов’язані з синагогальними та іншими релігійними практиками, є виставлені в інших розділах сайту, то, зрозуміла річ, в цьому розділі мова піде про мистецтво світське, яке не тільки не є традиційним, але, в єврейському середовищі особливо, опонує традиції. Адже в традиційному середовищі панував цілий ряд обмежень на митців, пов’язаних як з забороною на зображення людських облич, янголів та інших вищих істот, так і соціальними умовами життя в єврейських замкнених громадах-штетлах, які не сприяли розвиткові мистецтва. Так виглядає, що остатня причина була вагоміша – вже в період Ренесансу в оформленні релігійної єврейської літератури в європейських країнах з’являються елементи абсолютно світського живопису, все менше звертають увагу на обмеження при розписах синагог, виготовлені ритуальної юдаїки. Але справжній «єврейський ренесанс» у мистецтві почався із емансипацією євреїв, майже синхронно в різних країнах Європи, у ІІ половині ХІХ ст.. Цікаво порівняти перебіг процесів культурного ренесансу євреїв на територіях сусідніх, Австро-Угорської та Російської імперій. Так, піонерами в Росії були митці, що походили з литовсько-білоруської периферії, М.М. Антокольський та Ю.М. Пен. Останній, між іншим, заснував вітебську школу малювання і живопису, з стін якої вийшов М. Шагал. Польсько-українській околиці Австрійської імперії не так пощастило з утворенням мистецьких осередків. Більше того, навіть близький Краків з його Академією мистецтв не став, альма-матер для митців-євреїв, навіть Мауріци Готліб, учень Яна Матейка, Генріка Семірадського, та приятель Яна Малчевського провів там небагато часу порівняно, наприклад, з Віднем. Так само і другий великий дрогобиччанин, Є.М. Лілієн покинув Краків задля Мюнхену, а третій і, нажаль, останній з великої дрогобицької трійки, Бруно Шульц, так само вибрав Відень. Загалом, на початок ХХ ст. в обидвох імперіях складається те, що можна назвати єврейськім сучасним мистецтвом, а 1906 р. Лілієн здійснює паломництво до Єрусалиму, щоб пересадити дерево на палестинській грунт і заснувати там Школу мистецтв і ремесел Бецалель.
Крім творів єврейських митців у цьому розділі виставлятимуться графіка, офорти, акварелі і.т.і. митців інших народів, присвячені єврейській тематиці.
.